Гнів та фрустрація – це емоції, які відчуває кожен, але це не означає, що всі люди обов’язково стають їхніми заручниками. Обов’язок дорослих перед собою і своїми сім’ями – не допускати, щоб негативні емоції взяли гору.
Давайте подивимося правді у вічі. Виховання – це важка праця. Іноді ви не в змозі залишити дитину без уваги і на кілька хвилин, наприклад, щоб прийняти душ. Але навіть якщо ваші справи не так, ви все одно часто відчуваєте фрустрацію. Наприклад, втрачаєте самовладання, спостерігаючи, як дитина, незважаючи на ваші численні прохання, не вимикає світло, виходячи з кімнати.
Багато батьків кричать на дитину, відчуваючи гнів чи фрустрацію. Це відбувається ненавмисно, а тому, що через сильні негативні почуття вони втрачають контроль над собою. Іноді батькам простіше накричати на дитину, ніж освоїти інші способи впоратися з гнівом та фрустрацією.
Дослідження показують: якщо батьки кричать на дитину, вона стає агресивнішою. Його агресія може виявлятися в усній та фізичній формах. Коли ви кричите на дитину, вона лякається і починає почуватися невпевнено. Також, згідно з дослідженнями, крик викликає довгострокові наслідки – тривожність, низьку самооцінку та підвищену агресивність. І навпаки, спокійні батьки дають дитині відчути, що її люблять і приймають, незважаючи на погану поведінку.
Є багато способів упоратися з негативними емоціями у різних ситуаціях. Зберігати спокій, виховуючи дітей, цілком реально. Розглянемо кілька порад, які навчать вас долати злість та знаходити мирне вирішення сімейних проблем.
1. Пам’ятайте негативні наслідки проявів гніву. Найлегше відразу виплеснути свій гнів, однак у довгостроковій перспективі це викличе ще більше проблем. Перш ніж накричати на дитину або ще якимось чином виявити свій гнів, подумайте, що станеться, коли ви заспокоїтеся.
2. Візьміть паузу. Щоб заспокоїтись, паузи необхідні не лише дітям, а й дорослим. Зробіть кілька глибоких вдихів, дайте собі кілька хвилин, щоб упорядкувати свої думки – і ви зможете прийняти більш ефективне рішення.
3. Іноді дозволяйте вашим близьким помилятися. Не треба доводити, чиюсь неправоту – просто дозвольте дітям та іншим членам сім’ї помилятися. Якщо у вас все ж таки залишається сильне бажання показати дитині, що вона не зовсім має рацію, пам’ятайте, що це всього лише голос вашого его. Зрозуміло, батьки мають вчити дитину відрізняти правильні вчинки від неправильних. Однак, зрештою, ви не можете постійно робити вибір. Йому доведеться вчитися на власних помилках та стикатися з наслідками власного вибору.
4. Подумайте, що вам важливіше: бути щасливими чи бути правими. Багато суперечок виникають через бажання будь-що-будь відстояти свою правоту. Якщо ви вирішите, що вам важливіше бути щасливими, а не виграти суперечку, ваше життя стане приємнішим, та й загалом ви станете спокійнішим. Тому вирішіть, що для вас важливіше.
5. Приділіть хвилинку, щоб дослідити свій гнів. Замість бездумно виплескувати обурення, приділіть час вивчення своїх емоцій. Уявіть, що ви дивитеся на них збоку. На що це схоже? Де у вашому тілі виявляються емоції: у голові, грудях, животі чи десь ще? Чи змінилося ваше дихання? Чи тремтять ваші руки чи стискаються в кулаки? Зрозумівши свій гнів, ви можете послабити його прояви.
6. Запитайте себе, чому ви засмучені. Хтось завдав вам фізичної шкоди? Зрадив вас? Чи знецінив щось важливе для вас? З’ясуйте причину ваших негативних емоцій – і ви зможете вжити правильних заходів, щоб вирішити проблему.
7. Оцініть масштаб проблеми. Знаючи, що через тиждень настане кінець світу, засмутилися б ви через те, що дитина кинула на підлогу свій портфель? Звичайно, ні.
8. Шукайте вирішення проблеми, а не спосіб відчути себе краще. Діючи під впливом гніву, ви прагнете полегшити свої емоції. Не варто кричати на дитину, натомість знайдіть більш мирне вирішення проблеми. Зрештою, це рішення буде краще і для вас, і для дитини.
9. Переконайтеся, що розумієте ситуацію. Навіщо злитися на дітей, не знаючи всіх фактів? Переконайтеся, що дитина дійсно повелася погано, а не вчинила з власного нерозуміння.
10. Використовуйте техніку розслаблення. Чим частіше ви розслаблені, тим менша ймовірність, що ви розгніваєтеся на дитину. Використання техніки розслаблення може допомогти і після того, як неприємна ситуація вже трапилася. Навчіться заспокоювати себе.
11. Розглядайте своє роздратування як шанс навчитися спокою. Кожна ситуація, коли ви засмучуєтеся, – це можливість практикувати свої навички управління негативними емоціями. У кожній проблемі прихована можливість. Щоразу намагайтеся справлятися зі своїми емоціями краще, ніж попередній.